Маріямпіль - I. Давній Маріямпіль

Давня історія Маріямполя сягає в дуже далеке минуле. Вигідне природно-географічне розташування місцевості на родючих землях лівобережжя Дністра приваблювало сюди людину ще в первісні часи. Про це говорять численні археологічні знахідки на території села та в його околицях.

Археологічна карта Маріямполя (цифрами позначено номери поселень).
Мал. В.Рубана

Перші археологічні дослідження в Маріямполі проведено ще в 1869р. Археолог Степан Крижанівський згадує про виявлені в околицях села кілька крем'яних сокирок та виробів із серпантину та нефриту.

Фрагмент візантійської амфори та уламки галицької орнаментованої кераміки з Маріямполя. Мол. В. Рубана

Неодноразово знаходили старожитності в Маріямполі і в XX ст. Особливо велику роботу провела тут Прикарпатська археологічна експедиція на чолі з науковцями Борисом Василенком та Леонідом Мацкевим. Ними було виявлено і визначено час існування п'яти стародавніх поселень від палеоліту (давнього кам'яного віку) до середньовічної доби. Ці древні населені пункти отримали умовні найменування за сучасною назвою села.

Маріямпіль І. Поселення розташоване на території замку біля сучасної лікарні. Прикарпатською експедицією закладено шурф, в якому знайдено численні шматки кераміки, яка у великій кількості зустрічається і серед підйомного матеріалу. Автори досліджень відносять поселення до давньоруської доби і датують його ХІІ-ХІІІ ст.

Маріямпіль II. Палеолітичне поселення виявлено в 3 км на північний схід від села біля Вовчкова, на правому березі потоку, що тече в Дністер. Серед знахідок є стародавні кам'яні знаряддя праці: скребки та ножі. Датується поселення пізнім палеолітом (38-10 тисяч років до Р. Хр.).

Маріямпіль III. Розташоване близько нового цегельного заводу, на лівому березі Дністра. Над Вовчківським потічком, в лесових відкладеннях (глині), на глибині 5-6 м від поверхні знайдено крем'яні скребкоподібні знаряддя праці так званої епохи мустьє (150-35 тисяч років до Р. Хр.).

Маріямпіль IV. Поселення доби мезоліту (середнього кам'яного віку) в урочищі Заспа на схід від села. Знайдено крем'яні знаряддя праці, серед яких переважають скребки (10-6 тисяч до Р. Хр.).

Маріямпіль V. В околицях старого цегельного заводу на березі Дністра знайдено крем'яні скребки та ножі, а також кістки північного оленя та мамонта. Археологічні знахідки датуються пізнім палеолітом (38-10 тисяч років до Р. Хр.) та мезолітом (10-6 тисяч років до Р. Хр.).

У 2003р. археологічні обстеження у Маріямполі розпочали автори книжки „Маріямпіль – місто Марії”. На полі під назвою Стрижевиця було знайдено фрагмент кам'яної зернотерки бронзового віку. На городах біля каплиці, що стоїть при дорозі Галич-Маріямпіль, виявлено численні уламки середньовічної кераміки. Найвірогідніше, тут існував якийсь сільський хутір (Маріямпіль VI). На території замку, окрім давньоруської кераміки, знайдено також матеріали ХVІІ-ХVІІІ ст., тобто часів функціонування Маріямпільського замку за коронного гетьмана Яблоновського.

Ріка Дністер в давні часи була судноплавною і являла собою важливий шлях сполучення Прикарпаття з Чорномор'ям. Вперше в писемних джерелах згадує про неї „батько історії” Геродот у V ст. до Р. Хр. під назвою Тірас. Серед найбільших рік Скіфії, як тоді називалася нинішня Україна, античні автори вказують, що Тірас є найшвидшим. За доби Римської імперії замість Тіраса з'являється назва Данастріс. З неї і походять сучасні найменування ріки: український Дністер та молдавський Ністру.

За часів галицьких князів, неподалік Маріямпільського поселення, плавали торгові кораблі до Візантії та інших країн Південного сходу. Один з уламків червоноглиняної візантійської амфори знайдено на території замку. Але не тільки торговельні судна ходили Дністром, а й рибальські. Давньоруський літописець повідомляє, що одного разу люди з сусіднього Берладського князівства захопили галицьких рибалок і пограбували їхні човни.

Як відомо, вперше в писемних джерелах поселення на місці сучасного Маріямполя згадується під 1378р., вже після загибелі Галицького князівства і завоювання галицько-руських земель Польщею. Тому одним з найважливіших в історії села є питання: чи існував історичний континуітет, тобто, безперервне життя, між давньоруським городищем і пізнішим поселенням?

З археологічної точки зору поки що відповісти на це питання дуже важко. І не тільки тому, що Маріямпіль археологічно ще не досліджений, а й тому, що недосконалим і недостатньо опрацьованим є датування давньоруської кераміки. Зазвичай поселення Придністров'я цієї доби датують ХІІ-ХІІІ ст. Але така хронологія багато в чому залишається умовною і зовсім не виключено, що вказані знахідки охоплюють і XIV ст.

Найбільш надійним датуючим джерелом зазначеної доби могли б стати монети. З 1300р. почали карбуватися так звані празькі гроші з високопробного срібла, які швидко завоювали ринок Галицької Русі і стали тут основним платіжним засобом. Скарб таких монет знайдено в лісі, біля села Бишева, неподалік від Маріямполя. Після смерті останнього галицького князя Болеслава-Юрія II у 1340р. польський король Казимир III здійснив набіг на Галицьку Русь, проте завоювати ці землі йому не пощастило. Ще майже протягом десятиріччя князівством керувала боярська рада на чолі з Дмитром Детьком. І лише 1349р. Казимирові вдалося захопити Галицьке князівство і утвердити тут польську владу. Проте, король зіткнувся тут з небаченою проблемою. Політично Галицьку Русь виявилося приєднати до Польщі набагато легше, ніж економічно. Господарство Галичини, що ґрунтувалося на празьких грошах і торгівлі зі Сходом, було більш розвинене, ніж польське і відмовлялося приймати польську монету гіршої якості. Тому уряд Казимира III вдався до нечуваного в історії грошової справи Європи кроку. Згідно з королівським указом у Львові було засновано монетний двір, де почали карбувати напівгроші з високопробного срібла з написом „Монета Русі”, які були призначені для обігу в Галичині.

Празький срібний гріш (вгорі) і галицько-руський срібний
напівгріш (внизу)

Галицько-руські монети випускалися не лише за правління Казимира III, а й за його наступників - Людовіка Угорського, намісника Галичини - князя Володислава Опольського та короля Володислава Ягайла аж до перших десятиліть XV ст., коли економічну автономію Галичини було ліквідовано. Саме знахідки празьких грошів та галицько-руських напівгрошів на території Маріямполя могли б остаточно підтвердити вірогідність прямого зв'язку давньоруського населеного пункту з поселенням, згадуваним під 1378р. Тож подальше вивчення історії Маріямполя нагально потребує широкомаштабних археологічних досліджень.

Маріямпіль - місто Марії

Меню сайту

Погода

Календар новин

Форма входу

Пошук

Наше опитування

Кнопка сайту

Статистика