Drs 5001 кардшаринг, кардшаринг рикор Чудесная бюджетная организация свадьбы проволочный лоток сетевое оборудование блок розеток 19 работа в Запорожье подработка киев Качественно и быстро осуществим ремонт бамперов москва. Автосервис Helios Auto ВАО спининговые снасти
П`ятниця, 29.03.2024, 03:15
Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Погода

Погода в Україні

Календар новин

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Форма входу

Вітаю Вас Гость!

Пошук

Наше опитування

Яке питання, на Вашу думку, є найактуальнішим для села?
Всего ответов: 232

Кнопка сайту

Маріямпіль - місто Марії

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пікуляк Марія Миколаївна
Маріямпільська школо, колисанко дитинства,
ти мудрістю добра, матусе моя,
ті зерна науки, що ти засіваєш
колосяться буйно на ниві життя.

Марія Пікуляк      



Півстоліття життя віддала Марія Миколаївна Литвин-Пікуляк улюбленій справі. Прийшовши в Маріямпільську школу юною дівчиною, вона з великою наснагою поринула у працю. Щиро, самовіддано навчала вчителька любити народну пісню, рідне слово, поставлене на музику. Кожен день її оточували діти, які любили співати, для яких зустріч із Марією Миколаївною і піснею була святом. Та не тільки вона навчала дітей. Сільські колективи, якими керувала вчителька, виступали на сцені народного дому (сільського клубу) на кожне свято. Аматорів запрошували на районну сцену, в інші села. І все це завдяки наполегливій праці Марії Міколаївни. Її поважають в селі і шанують як розумну, талановиту людину. Багато яскравих спогадів залишилося в ільського хору "Джерело Лемківщини" від виступів на "Лемківській ватрі" в Польщі. Великих зусиль доклала вчителька, щоб підготовити сільський хор до такого відповідального виступу на сцені, де виступали мистецькі колективи з усього світу. А вершиною її творчості стали пісні, присвячені містечку Марії, слухати їх без щему в душі і сліз на очах неможливо. Гордо звучить Гімн Маріямполя: "Синами твоїми і дочками будь славен на весь Божий світ", слова і музику якого написала Марія Миколаївна.

І тепер, перебуваючи на заслуженому відпочинку, вчителька охоче допомагає церковному хору ГКЦ співати пісні, прославляти ними Бога і рідну Україну.

Низький уклін, Вам дорога вчителько від Ваших учнів, шанувальників, односельців.




Марія Минта
вчителька Маріямпільської ЗОШ




Творчість Марії Пікуляк



Маріямпіль коханий (гімн села)
1.
Є села усякі, великі й маленькі
Маріямпіль у світі один.
Тобі Божа Мати дала своє ім'я,
Ти древнього Галича - син.

Приспів:
Маріямпіль, Маріямпіль -
Це місто Марії
Ти пісне моя чарівна.
Звучить твоє ім'я
Так лагідно й мрійно,
Як срібна бандури струна.

2.
В тім райськім куточку всі були щасливі
І жили, як рідна сім'я.
Прийшли яничари й тебе сплюндрували,
Й спотворили твоє ім'я.

Приспів:
Маріямпіль, Маріямпіль -
Це місто Марії
Ти пісне моя чарівна.
Звучить твоє ім'я
Так лагідно й мрійно,
Як срібна бандури струна.

3.
Мій батьківський краю, Маріямпіль коханий,
О, скільки ти горя зазанав,
Та Діва Марія тобі допоможе,
Щоб ти із руїни повстав.


В містечку Марії.

В містечку Марії весела подія,
Якої ще тут не було.
Тут стала у славі на п’єдесталі
Неба Цариця, наш покров.

Від щирого серця, на повнії груди
Лунає про Тебе наш спів.
О, Мати Маріє, Любове й Надіє,
Прости своїх блудних синів.

Прости, наша Ненько, за той біль тяженький
Що серце твоє ми зранили колись
Церкви руйнували, Бога зневажали,
Тебе ми були відреклись.

О, Мати Маріє, Ти Квітко леліє
Останній ще раз прости нам.
Ніхто так, як Мати не вміє прощати,
Своїм не розумним синам.

Маріямпіль радіє, що Діва Марія
До нас повернулася знов.
Дай нам, Божа Мати, з небес благодаті,
А ми Тобі – вірну любов.



Золотий ювілей
(до 50-річчя школи)

Півстоліття пройшло від народження твого,
Більше тисячі нас ти у світ провела.
Вже і в учнів твоїх сивиною посріблились скроні,
А ти, школо, як завше, будеш молода.

Золотий ювілей, золотий ювілей,
То ж многая, многая, многая літа,
Школо, тобі від дітей.

Рідна школо моя, я горджуся тобою,
Тим горджуся, що був я твоїм школярем,
Бо ішли ми в життя не з пустими руками,
А з міцним і надійним знання багажем.

Мов із вирію птах, я прилинув до тебе,
Ти ж бо, школо, покликала нині всіх нас.
На поріг твій ступаю, і серденько б’ється,
Ніби знов я маленький і йду в перший клас.

Золотий ювілей, золотий ювілей,
То ж многая, многая, многая літа,
Школо, тобі від дітей.

Наче зірка ясна ясна у вечірньому небі,
Ти світилася тим життєдайним вогнем.
І ми, учні твої, не зганьбили святого імення,
До вершини наук ми упевнено йдем.

Маріямпільська школо, колисанко дитинства,
Мудрістю добра матусе моя,
А ті зерна науки, що ти засіваєш,
Вже колосяться буйно на ниві життя.

Золотий ювілей, золотий ювілей,
То ж многая, многая, многая літа,
Школо, тобі від дітей.


Дарунок на ювілей
(до 625-річчя Маріямполя)

Сади одяглися в осінній багрянець,
Рясніють врожаєм поля золоті.
В цей час благодаті до тебе на свято,
Як птахи злетілися діти твої.

Маріямполе рідний, Маріямполе любий,
Шістсот двадцять п’ять тобі літ,
Синами своїми та дочками
Будь славен на весь божий світ.

Крізь бурі та грози, крізь згарища й сльози
Вела тебе доля, Маріямполе мій
Та ти не скорився, ожив, оновився,
У рідній державі рости і радій.

Маріямполе рідний, Маріямполе любий,
Шістсот двадцять п’ять тобі літ,
Синами своїми та дочками
Будь славен на весь божий світ.

Ми вірим, що ти наберешся ще сили
І слава до тебе повернеться знов,
Бо в імені твому є ім’я Марії,
А в серці – Надія, і Віра, й Любов.

Маріямполе рідний, Маріямполе любий,
Шістсот двадцять п’ять тобі літ,
Синами своїми та дочками
Будь славен на весь божий світ.



Дарунок на свято

Роки й століття ішли-проминали,
Ніс води наш плинний Дністер...
За волю і щастя ти довго боровся,
Та воля до тебе прийшла лиш тепер.

Бо ти під покровом Небесної Неньки
Шістсот тридцять років живеш.
Цвіти й розростайся, наш рідний Маріямпіль,
Ти знову до слави прийдеш!

Татари і турки на тебе чигали,
Зі сходу надовго прийшли вороги,
Палили, вбивали, по тюрмах саджали
За те, що Вкраїну любили сини.

Бо ти під покровом Небесної Неньки
Шістсот тридцять років живеш.
Цвіти й розростайся, наш рідний Маріямпіль,
Ти знову до слави прийдеш!

Єднаймося, браття, у вірі й любові,
Щоб ворог той знову у рабство не взяв,
А місто Марії – наш славний Маріямпіль,
Щоби Маринополем знову не став.

Бо ти під покровом Небесної Неньки
Шістсот тридцять років живеш.
Цвіти й розростайся, наш рідний Маріямпіль,
Ти знову до слави прийдеш!



Благослови нас Діво Маріє

Радуйся світе, ликуйте всі люди,
Бо хвиля блаженства нас огорта
На Українську зболену, бідну
На Маріямпільську земленьку рідну
Вже повертається Мати Свята.

Як орди татарські наш край плюндрували,
То гетьман відважний його боронив,
Та в битві жорстокій, в тривалій погоні,
Лиш чудом тоді залишився живим.

Як сили останні його покидали,
І змучений кінь вже в Дністрі потопав, -
Він очі до неба підніс і щосили,
На поміч Ісуса й Марію призвав.

Рятуй мя, Ісусе, і Матінко Божа,
Бо ворог вже близько і смерть мене жде,
А я у подяку тут місто збудую,
Якщо Ви від смерті спасете мене.

І сталося чудо, кінь скочив на берег,
Десь взялася сила у того коня, -
Живим залишився відважний наш гетьман
Тоді і прославив Марії ім’я.

І виросло місто Марії – Маріямпіль,
А з другого берега річки Дністра
Містечко – Єзупіль невдовзі повстало
В честь Божого Сина – Ісуса Христа.

А слава про чудо у світ полетіла,
І князь Яблоновський відправився в Рим
Щоб образ привезти для міста Маріямпіль
Де Матінка Божа з Ісусом малим.

І стала ікона «гетьманською» зватись,
Бо гетьман в походи завжди її брав,
В боях за свій край здобував перемоги,
Тому що надійну заступницю мав.

Ішов рік за роком, століття минали,
І знов над землею нависла біда,
Кровопролитна і братовбивча
В двадцятім столітті почалась війна.

Не тільки від пострілів гинули люди,
А цілі народи злий ворог косив,
Одних в Україну, одних з України –
З родинних земель на Сибір вивозив.

Щоб ворог над образом не поглумився
Не знищив реліквію й пам’ять століть,
Нащадки гетьмана святиню забрали,
А нині Вона перед нами стоїть.

Ми завжди опіку Твою відчували
О Матінко Божа і всіх людей,
Від ураганів ти нас захищала
Святим омофором прикрила дітей.

Ти і «гетьманська» і чудотворна
Мати Ісуса і всіх християн,
Ти – Маріямпільська, в корону вбрана,
Благослови нас, маріямполян!